Історії успіху Війтовецької міської бібліотеки (Волочиської ЦБС)
Вже майже 2 роки Війтовецька міська бібліотека є центром безкоштовного доступу до світових інформаційних ресурсів. Книгозбірня отримала 2 комплекти комп'ютерного обладнання і принтер в результаті перемоги у конкурсі програми «Бібліоміст» , підключилася до всесвітньої мережі . Вона стала однією із понад тисячі сучасних бібліотек. Завдяки цьому у бібліотеці суттєво збільшилась відвідуваність і також зросла кількість читачів. Через відсутність достатньої кількості нових книг, відвідувачі задовольняють свої потреби за допомогою пошуку в мережі Інтернет : прослуховують аудіо книги та читають їх в електронному вигляді.
Студенти, школярі використовують Інтернет щоб поспілкуватися з друзями, надіслати повідом -лення електронною поштою , послухати музику, чи подивитись гарний фільм. Малеча полюбляє цікаві ігри, спілкування в чатах… Приміщення бібліотеки ніколи не пустує : тут увесь час людно .
З допомогою комп’ютерів учні готують реферати і також створюють мультимедійні презентації для уроку. А для тих, хто ще не вміє користуватися Інтернетом та скайп-зв’язком, діти- волонтери завжди прийдуть на допомогу.
Якщо раніше найактивнішими відвідувачами були учні, студенти і молодь, то зараз більший інтерес Інтернет викликає в дорослого населення: працівників освіти, культури, медицини, підприємців, безробітних. Тематика їх запитів найрізноманітніша.
Службові та приватні особи часто звертаються з проханням терміново надіслати документи , користуючись електронною поштою бібліотеки. Бохонок В.В., з допомогою бібліотекаря, вчасно відправив папку документів в посольство Росії у Львові з метою оскарження виплати йому військової пенсії.
Жителька с. Петриківці Вітка Леоніда Йосипівна неодноразово отримувала папери електрон -ною поштою бібліотеки, які їй потрібні були для оформлення гостьової візи в Америку. В Сполучених Штатах проживає її дочка з сім’єю і бабусю вони чекали з нетерпінням. В цьому році їх мрія здійснилась. Пів року Леоніда Йосипівна відпочивала у своїх рідненьких.
Як приємно, коли можеш допомогти іншим зустрітися, чи поспілкуватись, стираючи кордони та відстані. Отримуєш велику насолоду, вдивляючись в оченята дітей , які радіють, бо бачать ласкаву усмішку свого татуся, чують його веселі жарти, розповіді та настанови…
Раніше щонеділі у нашу бібліотеку приїздила сім’я Сподинських спілкуватись з батьком, бо більше року він працював в Москві. Татусь мав можливість побачити на скільки виріс його маленький синочок за тиждень і почути, які цікаві віршики вивчила його донечка .
Також надавалась допомога у реєстрації в «Skype» Бабенко Станіславі. За 3 місяці вона навчилася робити телефонні виклики і відеовиклики через комп'ютер використовуючи програмне забезпечення Skype і Інтернет. Сестричка, котра проживає в Америці, подарувала Станіславі Леонтіївні ноутбук і вони вже можуть частіше ділитись своїми жіночими таємницями.
У нашому, ще зовсім молодому,селищі Війтівці є майстрині, які не забувають про звичаї та традиції своїх бабусь та прабабусь. Вони продовжують вносити в мистецьку скарбницю багато нового та цікавого. Найбільш поширеним видом мистецтва серед війтовецьких майстринь є вишивка та в’язання гачком. Також є майстер столярної справи, який продовжує справу свого батька, та є чоловік який полюбляє конструювання. Для усіх умільців став у нагоді Інтернет в бібліотеці. Каневська Г. , Воскубойнік Т.,Попович Л., Грех І., Абідах О. - жіночки , які завжди у пошуку нових схем для вишивання та в’язання, часто переглядають роботи інших майстринь і суттєво розширюють свої уміння. Для багатьох із них це стало не лише модним хобі, але й способом додаткового заробітку. Роботи наших умільців неодноразово були на виставках у Війтовецькому будинку культури. Ці виставки проводяться паралельно з проведенням якогось масового заходу, на який приходить багато жителів селища, та гостей. Каневська Галина демонструє свої роботи в соц.мережі Однокласники. Жителі селища пишаються її талантами.
Частим відвідувачем нашої бібліотеки є Копач М.М. З дитинства він полюбляв читати книги й допомагати батькові ремонтувати техніку. Згодом почав цікавитись замітками журналу «Моделист- конструктор» і ось саме тоді виникла ідея виготовити «диво-машину». Ідею Михайла підтримав батько і вони разом власноруч спроектували й зібрали мотодельтоплан. Перший політ на ньому здійснили аматори із Тернополя. Мешканці Війтовець здивовано спостерігали за ходом цих випробувань. Своє перше творіння Михайло Михайлович продав жителю міста Камянець-Подільський. Треба віддати належне його здібностям та завзятості: конструювання та техніку виробництва дельтопланів він освоїв досконало і при тому самостійно.
Тепер, у звичайному гаражі , стоять у нього самотужки сконструйовані аеросани, які пройшли перші випробування у селі Користова Волочиського району.
Гараж.
Перед вами аеросани саморобні. На них можна буде розсікати по засніжених полях або просто по засніженій місцевості.
«Уявіть собі, як ви летите по сніговій рівнині швидше за вітер, за вами піднімаються вихори снігу – все це можливо і реально, якщо у вас будуть аеросани. Будь-хто, хто з технікою «на ти», зможе їх спорудити своїми руками» - говорить Михайло Михайлович.
Вже кілька років авіаконструктор- самоучка мріє злетіти в небо на власному автожирі. В бібліотеці, користуючись Інтернетом, Михайло зібрав багато матеріалу: креслення і докладний опис саморобних автожирів своїх однодумців і йому вдалося удосконалити свій проект . Творча робота триває …
Зрозуміло, що світлої голови й талановитих ідей для створення автожиру замало, потрібні ще й кошти. Хоча, за словами авіаконструктора це не головне. «Достатньо мати захоплення, мрію та діяти, реалізуючи її».
Майже щоденно книгозбірню відвідує фермер, який проживає в нашому селищі – Гудима В.М. Щоразу йому потрібна якась нова інформація, бо від цього залежить якість та кількість майбутнього урожаю. І таки в цьому році, по усіх показниках, урожай сої вдався на славу. 
Щодня до бібліотеки поспішають відвідувачі, щоб взяти цікаву книгу,поспілкуватись…, першими опинитися в цікавому світі Інтернету. Звісно ж, що на всіх бажаючих комп'ютерів не вистачає, але й це не проблема: поки одні сидять в Інтернеті, інші – читають газети та журнали, обмінюються думками .
Ось такі історії успіху Війтовецької міської бібліотеки.
Вже майже 2 роки Війтовецька міська бібліотека є центром безкоштовного доступу до світових інформаційних ресурсів. Книгозбірня отримала 2 комплекти комп'ютерного обладнання і принтер в результаті перемоги у конкурсі програми «Бібліоміст» , підключилася до всесвітньої мережі . Вона стала однією із понад тисячі сучасних бібліотек. Завдяки цьому у бібліотеці суттєво збільшилась відвідуваність і також зросла кількість читачів. Через відсутність достатньої кількості нових книг, відвідувачі задовольняють свої потреби за допомогою пошуку в мережі Інтернет : прослуховують аудіо книги та читають їх в електронному вигляді.
Студенти, школярі використовують Інтернет щоб поспілкуватися з друзями, надіслати повідом -лення електронною поштою , послухати музику, чи подивитись гарний фільм. Малеча полюбляє цікаві ігри, спілкування в чатах… Приміщення бібліотеки ніколи не пустує : тут увесь час людно .
З допомогою комп’ютерів учні готують реферати і також створюють мультимедійні презентації для уроку. А для тих, хто ще не вміє користуватися Інтернетом та скайп-зв’язком, діти- волонтери завжди прийдуть на допомогу.
. 
Наприкінці навчального року абітурієнти знайомились з умовами вступу до навчальних закладів нашої країни.Випускники реєструвались на проходження зовнішнього незалежного оцінювання для подальшого вступу у ВУЗи і дізнавались результати, не залишаючи свого населеного пункту. Якщо раніше найактивнішими відвідувачами були учні, студенти і молодь, то зараз більший інтерес Інтернет викликає в дорослого населення: працівників освіти, культури, медицини, підприємців, безробітних. Тематика їх запитів найрізноманітніша.
Службові та приватні особи часто звертаються з проханням терміново надіслати документи , користуючись електронною поштою бібліотеки. Бохонок В.В., з допомогою бібліотекаря, вчасно відправив папку документів в посольство Росії у Львові з метою оскарження виплати йому військової пенсії.
Жителька с. Петриківці Вітка Леоніда Йосипівна неодноразово отримувала папери електрон -ною поштою бібліотеки, які їй потрібні були для оформлення гостьової візи в Америку. В Сполучених Штатах проживає її дочка з сім’єю і бабусю вони чекали з нетерпінням. В цьому році їх мрія здійснилась. Пів року Леоніда Йосипівна відпочивала у своїх рідненьких.
Як приємно, коли можеш допомогти іншим зустрітися, чи поспілкуватись, стираючи кордони та відстані. Отримуєш велику насолоду, вдивляючись в оченята дітей , які радіють, бо бачать ласкаву усмішку свого татуся, чують його веселі жарти, розповіді та настанови…
Раніше щонеділі у нашу бібліотеку приїздила сім’я Сподинських спілкуватись з батьком, бо більше року він працював в Москві. Татусь мав можливість побачити на скільки виріс його маленький синочок за тиждень і почути, які цікаві віршики вивчила його донечка .
Також надавалась допомога у реєстрації в «Skype» Бабенко Станіславі. За 3 місяці вона навчилася робити телефонні виклики і відеовиклики через комп'ютер використовуючи програмне забезпечення Skype і Інтернет. Сестричка, котра проживає в Америці, подарувала Станіславі Леонтіївні ноутбук і вони вже можуть частіше ділитись своїми жіночими таємницями.
У нашому, ще зовсім молодому,селищі Війтівці є майстрині, які не забувають про звичаї та традиції своїх бабусь та прабабусь. Вони продовжують вносити в мистецьку скарбницю багато нового та цікавого. Найбільш поширеним видом мистецтва серед війтовецьких майстринь є вишивка та в’язання гачком. Також є майстер столярної справи, який продовжує справу свого батька, та є чоловік який полюбляє конструювання. Для усіх умільців став у нагоді Інтернет в бібліотеці. Каневська Г. , Воскубойнік Т.,Попович Л., Грех І., Абідах О. - жіночки , які завжди у пошуку нових схем для вишивання та в’язання, часто переглядають роботи інших майстринь і суттєво розширюють свої уміння. Для багатьох із них це стало не лише модним хобі, але й способом додаткового заробітку. Роботи наших умільців неодноразово були на виставках у Війтовецькому будинку культури. Ці виставки проводяться паралельно з проведенням якогось масового заходу, на який приходить багато жителів селища, та гостей. Каневська Галина демонструє свої роботи в соц.мережі Однокласники. Жителі селища пишаються її талантами.
Частим відвідувачем нашої бібліотеки є Копач М.М. З дитинства він полюбляв читати книги й допомагати батькові ремонтувати техніку. Згодом почав цікавитись замітками журналу «Моделист- конструктор» і ось саме тоді виникла ідея виготовити «диво-машину». Ідею Михайла підтримав батько і вони разом власноруч спроектували й зібрали мотодельтоплан. Перший політ на ньому здійснили аматори із Тернополя. Мешканці Війтовець здивовано спостерігали за ходом цих випробувань. Своє перше творіння Михайло Михайлович продав жителю міста Камянець-Подільський. Треба віддати належне його здібностям та завзятості: конструювання та техніку виробництва дельтопланів він освоїв досконало і при тому самостійно.
Тепер, у звичайному гаражі , стоять у нього самотужки сконструйовані аеросани, які пройшли перші випробування у селі Користова Волочиського району.
Перед вами аеросани саморобні. На них можна буде розсікати по засніжених полях або просто по засніженій місцевості.
«Уявіть собі, як ви летите по сніговій рівнині швидше за вітер, за вами піднімаються вихори снігу – все це можливо і реально, якщо у вас будуть аеросани. Будь-хто, хто з технікою «на ти», зможе їх спорудити своїми руками» - говорить Михайло Михайлович.
Вже кілька років авіаконструктор- самоучка мріє злетіти в небо на власному автожирі. В бібліотеці, користуючись Інтернетом, Михайло зібрав багато матеріалу: креслення і докладний опис саморобних автожирів своїх однодумців і йому вдалося удосконалити свій проект . Творча робота триває …
Зрозуміло, що світлої голови й талановитих ідей для створення автожиру замало, потрібні ще й кошти. Хоча, за словами авіаконструктора це не головне. «Достатньо мати захоплення, мрію та діяти, реалізуючи її».
Майже щоденно книгозбірню відвідує фермер, який проживає в нашому селищі – Гудима В.М. Щоразу йому потрібна якась нова інформація, бо від цього залежить якість та кількість майбутнього урожаю. І таки в цьому році, по усіх показниках, урожай сої вдався на славу.
Щодня до бібліотеки поспішають відвідувачі, щоб взяти цікаву книгу,поспілкуватись…, першими опинитися в цікавому світі Інтернету. Звісно ж, що на всіх бажаючих комп'ютерів не вистачає, але й це не проблема: поки одні сидять в Інтернеті, інші – читають газети та журнали, обмінюються думками .
Ось такі історії успіху Війтовецької міської бібліотеки.