У День пам'яті та примирення у Війтівцях відбулося вшанування пам'яті полеглих у Другій світовій війні.

   У 1995 році  на нашій подільський землі , неподалік селища Війтівці, поряд з трасою Хмельницький-Львів, виріс ще один курган.  Як і у кожного з них, сумна  його історія.
   У липні 1941 року поле захлинулось кров’ю, здиблювалося, рвалося на клапті від мін та снарядів. Понад 700 солдатів та офіцерів 45-ї і 49-ї танкових дивізій, котрі повинні були в районі Війтовець утримати магістральний залізничний і шосейний вузли, загинули  від навали моторизованих, добре оснащених технікою і боєприпасами німецьких військ.
  …Мертві, пошматовані осколками тіла... Жахливі темні калюжі крові і людські крики лунали з усіх боків... 
  …Чотири дні селяни, одягнувши протигази чи обв'язавши обличчя хустками, зносили загиблих бійців в капоніри та окопи, які й ставали для них могилами…
  За якийсь час  заросли  поля  травою та польовими квіточками.  Час згладив шрами землі, зарівняв окопи і ями від бомб, мін і снарядів. Життя триває далі …
  Лише не заростає травою забуття, наша  людяність , наша пам’ять .
  Ми повік будемо вдячні тим, хто не шкодував своєї крові, свого життя для нашого щастя.
 «Ніхто не забутий, ніщо не забуто»!!!